Дивися! Лавка біля двору, Нахилена давно на один бік, Старенька мати вийде скоро, Присяде скоротати сивий вік. Одразу я до неї не наближусь, Спочатку вдосталь надивлюсь, Обіймами лише я не обмежусь, До неї в ноги нахилюсь. Не плач, не плач, моя рідненька! Не плач, хоч я і винуват! Я дуже скучив, моя люба ненька, Твої страждання - це не жарт! Всі роки, що до тебе не приходив, Проносяться у серці, як стріла, Тепер би очі з тебе я не зводив, Тільки б ти рук своїх не прибрала!
С какой теплотой и любовью написаны строки о матери! Всё можно понять, хоть и по - украински. Ведь наши народы- единая группа, родственная. И зачем хотят разъединить какие-то политики?
0
[
